A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Студениківський Інклюзивно-Ресурсний Центр
Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Студеники

Практичний психолог

 

Ільніцька Тетяна Миколаївна, практичний психолог

Ільніцька Тетяна Миколаївна
практичний психолог

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями зору

Рекомендації щодо когнітивної сфери:

  • розвивати зорове, слухове, кінестетичне сприймання;
  • під час пояснення навчального матеріалу необхідно максимально використовувати приклади реального життя та конкретний матеріал, які допоможуть встановити зв’язки між абстрактними поняттями і досвідом дитини;
  • формувати уявлення, використовуючи реальні моделі, рельєфні зображення, схеми, таблиці та ін.;
  • формувати навички обстеження та порівняння предметів, людей;
  • орієнтувати дитину на пошук додаткової інформації про незрозумілі, нові об’єкти;
  • закріплення знань потребуватиме багаторазового повторення та досвіду їх застосування у навчальній діяльності та життєвих ситуаціях;
  • дитина потребуватиме чітких вказівок щодо виконання завдання, важливо проговорювати кожний етап його виконання, звертати увагу на алгоритм дій;
  • формувати вміння досліджувати, експериментувати, ставити запитання, погоджуватися – не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумніви.

Рекомендації щодо емоційно-вольової сфери:

  • формувати навички розпізнавання емоцій оточуючих та власних;
  • навчати висловлювати свої переживання та почуття;
  • формувати навички самооцінювання, вміння визначати свої сильні та слабкі сторони;
  • стимулювати бажання дитини працювати, виконувати завдання, виявляти ініціативу, долати труднощі на шляху до поставленої мети;
  • заохочувати наполегливість, незалежність та самостійність дитини;
  • розподіляючи клас на підгрупи, необхідно передбачити залучення дитини з порушеннями зору до виконання колективних завдань та створювати ситуації успіху для неї.

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями слуху

Рекомендації щодо когнітивної сфери:

  • розвивати зорове, слухове та тактильне сприймання під час індивідуальних чи групових занять з фахівцями;
  • формувати навички сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати і контролювати себе з опорою на збережені аналізатори чи рухову діяльність;
  • формувати уявлення про предмети, дії, явища, використовуючи різні сенсорні відчуття;
  • формувати навички аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації та прогнозування;
  • розширювати поняття про довкілля та орієнтири в ньому, в тому числі через спостережливість, уважність, допитливість;
  • надавати роз’яснення абстрактним поняттями, пов’язувати їх з досвідом дитини та інше.

Рекомендації щодо емоційно-вольової сфери:

  • формувати позитивне ставлення до себе та оточуючих;
  • формувати навички позитивної поведінки;
  • мотивувати дитину до навчальної діяльності за допомогою ситуації успіху, з опорою на досвід та інтереси дитини;
  • зосереджуючи увагу на стані задоволення дитини від отриманих досягнень через формувальне оцінювання;
  • заохочувати незалежність та самостійність дитини;
  • формувати навички розпізнавання емоцій оточуючих та власних;
  • вчити висловлювати свої переживання та почуття, розвивати навички рефлексії та інше.

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями мовлення

Рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

Важлива особливість розвитку мовлення дитини полягає у тому, що вона є складовою когнітивної сфери. Саме тому важливо приділяти увагу формуванню уміння дитини сприймати, зосереджувати увагу, запам’ятовувати і контролювати себе. Слід сприяти поетапному формуванню контролю за правильністю власного мовлення, поступово переходячи від оцінювання помилок аналогічних власним у чужому мовленні, а потім до власних.

Рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

Розвиток мовлення дитини вимагає чималих вольових зусиль на перших етапах надання послуг вчителем-логопедом, оскільки цей процес часто супроводжується неприємними відчуттями (біль при надмірному м’язовому напруженні органів артикуляції, страх перед новими відчуттями або в результаті наявності сумніву стосовно власних здібностей та ін.). З метою забезпечення розвитку емоційно-вольової сфери рекомендується:

    • мотивувати дитину за допомогою створення позитивної атмосфери з опорою на її досвід та інтереси (улюблені мультики, ігри та ін.);
    • пропонувати спочатку завдання, які дитина здатна виконати з легкістю і отримати схвальну оцінку за їх виконання;
    • продемонструвати на власному прикладі виконання завдання;
    • не змушувати дитину виконувати завдання всупереч її бажанню, необхідно переключити її увагу на інший вид діяльності, і непомітно долучити знову, можливо, дещо змінюючи умови виконання;
    • влаштовувати змагання, у яких непомітно навмисно «програвати», що сприятиме формуванню впевненості дитини у своїх силах;
    • надавати можливість виконувати письмові роботи олівцем з метою попередження напруження, пов’язаного зі «страхом помилок» та постійних виправлень.

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату потребують організації надання психолого-педагогічної допомоги, що спрямована на всі компоненти когнітивної сфери. Тому необхідно акцентувати увагу на:

    • формуванні зорового, слухового і кінестетичного сприймання шляхом обстеження предметів на основі зору, слуху, дотику, вкладаючи до рук дитини різні за формою, розміром і фактурою предмети (у тому числі іграшки). З метою покращення відчуттів рекомендується зробити масаж кистей і кінчиків пальців рук за допомогою щіток різного ступеня жорсткості;
    • стимуляції предметно-практичної та ігрової діяльності з метою формування уміння сприймати та діяти;
    • заохоченні до предметно-дійового спілкування з оточуючими на основі закріплення зв’язку між словом, предметом та дією через називання дорослим предмету, пояснення його призначення, показу дій, які можна з ним виконувати;
    • застосуванні регулятивної функції внутрішнього мовлення та ритмічної організації руху (методика навчання Андраша Петьо) шляхом виконання рухів під лічбу від 1 до 5 на основі однотипних інструкцій (наприклад, «догори-вниз» для виконання руху, який триває, поки звучить лічба), що дає змогу розвинути розуміння простих фраз з опорою на показ і виконання, і поступово перейти до здійснення рухів під керівництвом внутрішнього мовлення;
    • формуванні психологічних операцій і функцій уваги, пам’яті, мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, прогнозування, порівняння, класифікації, узагальнення та ін.) у процесі навчання.

Рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

Дітям з порушеннями опорно-рухового апарату часто властиве порушення працездатності. Певна роль у виникненні таких порушень належить соціальним факторам, зокрема, вихованню дитини за типом гіперопіки. У результаті такого виховання може виникнути недорозвиток мотиваційної основи психічної діяльності, що призводить до недостатності прояву вольових зусиль, коли необхідно виконати завдання, рух або почати спілкування.

Труднощі здійснення вольових зусиль у зазначеної категорії дітей, а також у дітей, які мають порушеннями мовлення, є подібними, тому рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери, які подано у відповідному розділі, можуть бути корисними і в даному випадку.

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку

Рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

    • Сприймання: поділ складного матеріалу на частини; збільшення часу для усвідомлення завдання; уповільнення темпу викладу матеріалу; використання наочності, активізація знань дітей з метою використання їх власного досвіду; порівняння сприйнятого зі зразком.
    • Увага: допомога у перевірці правильності виконаних дій; формування навичок самоконтролю; навчання вмінню порівнювати свої роботи зі зразком.
    • Пам’ять: мінімальна кількість нових термінів, понять на одному уроці; поділ матеріалу на частини; повторення матеріалу; закріплення вивченого матеріалу з опорою на наочність, емоційну пам’ять з поступовим переходом до словесно-логічного запам’ятовування.
    • Мислення: зменшення обсягу матеріалу, спрощення інформації для засвоєння; навчання застосовувати знання на практиці; поділ складних тем на частини; поступове формування вміння порівнювати, використовувати план, інструкцію, схеми тощо; формування вмінь виділяти різні аспекти предметів і явищ; вчити міркувати вголос про способи та послідовність виконання завдань.
    • Інтелектуальна сфера: урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до її можливостей; урізноманітнення методів і прийомів навчання; створення умов, які стимулюватимуть учнів до навчання і запобігати виникненню втоми.

Рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

    • коригувати емоційні стани дитини, формувати вміння управляти своїми емоціями;
    • запобігати виникненню спалахам роздратувань;
    • залучати дітей до міжособистісної взаємодії у дитячому колективі та до взаємодії «учитель-учень».

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з розладами аутистичного спектру

Рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

  • Підтримка нормального розвитку (соціалізація, розвиток комунікації, моторних навичок, уяви).
  • Добір завдання за принципом максимальної зрозумілості для дитини та мінімальної інструкції.
  • Використання засобів мистецтва (малювання, ліплення, колаж), ігор з водою та іншими предметами побуту.
  • Розширення уявлень про навколишній світ (за тематичними блоками з використанням малюнків тощо).
  • Впровадження візуальної підтримки, що дає змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, які поступово скеровують різні прояви дітей. Використання різновидів візуальної підтримки (розклади, правила, алгоритми дій тощо).
  • Вдосконалення моторики (рухливі ігри, вправи з використанням спортивного обладнання, маніпулювання предметами тощо).
  • Розвиток пізнавальних процесів (спонукання до зацікавлення довкіллям; опанування технік читання, писання, лічби тощо).

Рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

  • Встановлення меж дозволеної поведінки для дитини не тільки під час занять і в родинному колі.
  • Дитину з розладами аутистичного спектру необхідно навчити поважати дорослого та орієнтуватися на нього. Незважаючи на те, що такі діти, начебто, не звертають увагу на інших людей, більшість з них, з притаманною їм кмітливістю і спостережливістю, дуже швидко навчаються керувати своїм оточенням, чинити свавілля, роблячи лише те, що хочуть самі. Як наслідок, діти підпорядковують своїм бажанням дії дорослих, легко маніпулюють ними.
  • Усвідомлено маніпулювати поведінкою дитини з розладами аутистичного спектру, після чого вона має зробити вибір: 1) підтримувати подібні прояви й залишити все в незмінному стані; 2) припинити їх, і тоді всі дорослі, як справжні вихователі, послідовно і систематично дають їй зрозуміти, що вона – дитина, і має слухатися дорослого, мати повагу до нього, бути уважною, коли він щось робить або говорить.
  • Відслідковувати особливі поведінкові прояви дитини, а також фіксувати ситуації, коли у неї з’являється проблемна поведінка.
  • Для формування в дитини соціальних якостей доцільно застосовувати такі підходи та методи: «Терапія з однолітками», «Соціальні історії», «Структурована гра», «Тренінг комунікативних умінь», «Відеомоделювання».

 

Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей із затримкою психічного розвитку

Рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери:

  • проводити заняття з розвитку всіх видів сприймання, особливо зорового та слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції. Так збагачуються різноманітні знання про навколишній світ і розуміння зв’язків між предметами та явищами, розвивається мислення й мовлення дітей;
  • під час навчання необхідно розвивати працездатність, уміння зосереджувати увагу та цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати;
  • доцільно розвивати навчальну мотивацію, бажання вчитися, віру дитини у власні можливості;
  • розвивати пізнавальну діяльність. Спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, застосовувати ці знання практично; виділяти та пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати це у практичній діяльності;
  • формувати вміння орієнтуватися в сторонах предметів, які знаходяться перед дитиною – визначати орієнтири на аркуші паперу, в альбомі; вміти знаходити верх і низ, правий і лівий бік тощо. Розуміння просторових відношень впливає і на мовленнєвий розвиток дитини;
  • формувати вміння працювати за інструкцією, послідовно виконувати завдання. Таку роботу можна проводити під час конструювання, малювання. Разом з дитиною слід аналізувати зразок, визначити послідовність складання конструкції, здійснення окремих дій малювання. Для розвитку дитини із ЗПР корисні заняття ліпленням. Виготовлення навіть простих фігурок з пластиліну чи глини потребує узгоджених рухів і актів сприймання, аналізу зразка за різними ознаками та відтворення цих ознак у виробі. Крім того, робота з пластичним матеріалом розвиває дрібні рухи кисті руки, що позитивно впливає не тільки на вдосконалення рухових функцій, а й на інші функції, зокрема, мовлення.

Рекомендації щодо розвитку емоційно-вольової сфери:

  • похвала, підтримка, надання допомоги, створення психологічного комфорту дають змогу дитині повною мірою реалізувати свій потенціал;
  • підтримка найменших позитивних проявів у навчанні, спілкуванні, поведінці;
  • створення умов, за яких проблеми психічного розвитку дитини не перешкоджають досягненням у навчанні;
  • виявлення сильних сторін, здібностей дитини і використання їх для компенсації порушень розвитку;
  • допомога у побудові взаємин з однолітками;
  • моделювання ситуацій, у яких дитина здобуває позитивний досвід адекватних емоційних реакцій, дотримання норм поведінки тощо.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора