A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Студениківський Інклюзивно-Ресурсний Центр
Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Студеники

Методичні рекомендації щодо роботи з дітьми, які мають затримку психічного розвитку

Дата: 27.04.2020 13:18
Кількість переглядів: 19

 

Затримка психічного розвитку (ЗПР) – порушення нормального темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам'ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають у своєму розвитку від прийнятих психологічних норм для даного віку. ЗПР як психолого-педагогічний діагноз ставиться тільки в дошкільному та молодшому шкільному віці; якщо до закінчення цього періоду залишаються ознаки недорозвинення психічних функцій, то йдеться вже про розумову відсталість.

     Затримка психічного розвитку охоплює всю психічну сферу дитини, і, по суті, є системним дефектом, тому процес навчання і виховання повинен будуватися з позицій системного підходу. Необхідно сформувати повноцінний базис для становлення вищих психічних функцій і забезпечити спеціальні психолого-педагогічні умови, необхідні для їх формування.

    Діти із затримкою психічного розвитку мають своєрідну пізнавальну діяльність.

     Увага. Усім дітям із затримкою психічного розвитку властиве зниження уваги. Слід відзначити, що зниження стійкості уваги може мати різний характер: максимальне напруження уваги на початку виконання завдання й подальше її зниження; настання зосередження уваги після певного періоду роботи; періодичні зміни напруження уваги та її спаду впродовж усього часу роботи.

    Сприйняття. Спостерігається неповноцінність зорового і слухового сприйняття, просторові й часові розлади, недостатність планування й порушення у виконанні складних рухових програм. Таким дітям потрібно більше часу для прийому й опрацювання зорових, слухових та інших вражень. Подібні якості предметів сприймаються ними як однакові (овал, наприклад, сприймається як коло). Недостатньо сформованими є просторові уявлення: орієнтування в напрямках простору здійснюється на рівні практичних дій, сприйняття перевернених зображень утруднене, виникають складнощі під час просторового аналізу й синтезу ситуації.

     Пам'ять. Особливо страждають ті її види, які вимагають частих розумових процесів (опосередковане запам'ятовування). Знижені й найбільш елементарні види нам'яті. Механічна пам'ять характеризується зниженою продуктивністю перших спроб запам'ятовування, але час, необхідний для повного заучування, близький до норми. Хоча такі діти й зазнають труднощів на початковому етапі запам'ятовування слів, у більшості випадків вони успішно справляються із завданням (розумово відсталі діти впоратися з цим не в змозі).

     Мислення. Діти демонструють високий порівняно з розумово відсталими дітьми рівень розумової діяльності, особливо під час розв'язання наочно-дійових і наочно-образних завдань. Доволі високі показники 11 спостерігаються під час виконання завдань за наочним зразком. Деякі труднощі викликають завдання, в яких відсутній наочний зразок.

     Особливості розумової діяльності найбільш яскраво виявляються в словесно-логічному мисленні: відсутність готовності до рішення, недостатня виразність орієнтовного стану в їхньому розв'язанні, нездатність до необхідного зусилля, невміння контролювати себе в процесі виконання завдання, низький рівень розвитку головних розумових операцій.

     Мовленнєва діяльність також має низку особливостей:

     – словниковий запас бідний (особливо активний), поняття звужені, недиференційовані, іноді помилкові;

     – істотні труднощі в оволодінні граматичним ладом мови (особливо в розумінні та вживанні логіко-граматичних структур);

      – своєрідне формування словотворчої системи мови;

      – більш пізнє опанування здатності усвідомлювати мовлення як особливу діяльність, що відрізняється від предметної;

      – порушення у формуванні монологічного мовлення.

      Перелічені особливості мовленнєвої діяльності створюють значні труднощі під час навчання дітей читання й письма. Такі діти припускаються помилок у разі послідовного виділення звуків, виявляють непідготовленість до мовленнєвих спостережень, не вміють виокремлювати речення з тексту.

     У дітей із ЗПР бракує математичних знань і вмінь. Часто вони вміють лічити до десяти, але це зовсім не означає, що вони можуть свідомо оперувати натуральним рядом чисел. Вони мають труднощі у зворотній лічбі, не можуть полічити до заданого числа, не розуміють, що кожне наступне чи попереднє число є збільшенням чи зменшенням на одиницю, не відрізняють порядку лічби від кількості.  

     Час продуктивної роботи у таких дітей надзвичайно короткий – 15-20 хв, після чого настає втома.

     Надмірна інертність нервових процесів у деяких дітей цієї групи зумовлює труднощі переходу від однієї діяльності до іншої. Такі діти відволікаються, не знають з чого почати, по кілька разів перепитують про це вчителя; переходять від однієї діяльності до іншої, не закінчуючи жодної початої роботи.

     Щоб цілеспрямовано здійснювати навчання та корекцію психічного розвитку дитини, мало знати недоліки розвитку її окремих психічних функцій, потрібно усвідомлювати взаємозв'язок і взаємозалежність між ними. Практично не можна розділити розвиток сприймання, мислення, пам'яті та інших функцій спочатку сформувавши одну, а потім іншу. Чим би ми не займалися з дитиною, ми розвиваємо її психіку в цілому. Водночас дуже важливо у певному недоліку психічної діяльності дитини розрізняти причини, що його зумовлюють, і наслідки, які лежать на поверхні явища та першими привертають увагу.

    Мислення, формуючись у дитинстві, є основою розвитку всієї пізнавальної діяльності. Чуттєве пізнання навколишнього світу в дітей із затримкою психічного розвитку з раннього дитинства було збіднене й стало першопричиною порушень у розвитку мислення, мовлення, пам'яті, уяви. Отже, дбаючи про корекцію психічного розвитку дитини, недостатньо навчати її того, що вона не зуміла зробити на уроці. В усіх випадках доводиться працювати над тими прогалинами в розвитку, які утворилися протягом дошкільного періоду, і тепер заважають їй успішно навчатися.

  Корекційні прийоми  навчання дітей із затримкою психічного розвитку

   При роботі з такими дітьми має використовувати такі прийоми:

    – оскільки основною характерною рисою дітей із ЗПР є недостатність знань про навколишній світ, то необхідно акцентувати увагу на розвитку у них спостережливості, досвіду практичної діяльності, формуванні навичок і вмінь самостійно оволодівати знаннями та користуватись ними;

    – виявити найбільш типові прогалини у знаннях з метою їх поступового заповнення для недопущення посилення відставання цих дітей від їх ровесників;

    – знаючи про недостатню активність і несміливість дітей із ЗПР в оперуванні навіть наявними у них знаннями, максимально стимулювати їхню активність на уроках, підтримувати навіть незначні успіхи і акцентувати на цьому увагу інших школярів з метою створення навколо атмосфери позитивного і дружнього до них ставлення й постійної підтримки;

    – у процесі роботи враховувати недостатнє вміння засвоювати абстрактні знання; постійно, особливо на перших етапах навчання, використовувати наочність і докладне пояснення нових, навіть не досить складних алгоритмів;

    – враховуючи труднощі запам'ятовування і порушення працездатності у процесі виконання практичних завдань, додатково пояснювати навчальний матеріал, давати можливість виконувати завдання у повільнішому темпі, зменшувати їхню кількість, надавати додаткові запитання з метою глибшого розкриття змісту завдання, наводити вже відомі їм аналогії;

     – враховуючи труднощі орієнтування в завданні, використовувати поетапну інструкцію і поетапне узагальнення, поділяти завдання на складові, формувати вміння планувати свою діяльність у процесі його вирішення, словесно звітувати про виконання;

     – поступово підвищувати темп роботи і працездатність дитини;

     – незважаючи на емоційне вікове відставання цих школярів, ігрові прийоми у процесі їхнього навчання зменшувати поступово, не використовуючи при цьому різких заборон, а поетапно формуючи загальноприйняті прийоми навчальної діяльності;

      – підвищувати мотивацію навчальної і пізнавальної діяльності шляхом постійної підтримки і стимулювання, у випадку необхідності зменшувати кількість завдань, які даються на самостійне опрацювання.

 

Ігри та вправи  для розвитку пізнавальної діяльності учнів із ЗПР

  1. Ігри та вправи, спрямовані на розвиток уваги

У дітей із ЗПР особливо страждає довільна увага, коли потрібна цілеспрямована діяль­ність. Ці діти швидко відволікаються, увага у них нестійка. Знижена і здатність до її роз­поділу між різними видами діяльності. Вони не можуть робити одночасно дві справи. Зву­жений обсяг уваги переключається з одного виду діяльності на інший.

    Вправа «Назви число»

    Гравці стоять у колі. Ведучий кидає комусь м’ячик невеликого розміру і називає будь-яке число від 1 до 19. Той кому кинули м’ячик, має миттєво відгукнутися, назвавши число на одиницю більше, і знову кинути комусь м’ячик, назвавши при цьому нове число. Заборонено називати число, що йде за тим.

    Вправа «Хто більше побачить»

    Запропонувати дітям уважно розгляну­ти картинку і перелічити, що вони бачать на ній.

    Вправа «Знайдіть помилку»

    У цієї гри багато варіантів, які пропону­ються відповідно до класу: знайти фігуру, яку поклали не на своє місце. Викладається декілька видів карток, підібраних за певними геометричними фігу­рами, проте серед трикутників лежить квад­рат, між ромбами — прямокутник тощо;

    Вправа «Викладання з паличок»

    Матеріли: палички для рахунку, картка – зразок.

    Запропонувати дитині за зразком викласти візерунок чи силует із паличок:

1-й рівень складності – візерунки в один рядок;

2-й рівень складності – силуети, що складаються з 6 – 12 паличок;

3-й рівень складності – складніші силуети, що передбачають використання 6 – 13 паличок;

4-й рівень складності – складні силуети з великою кількістю деталей, що  складаються з 10 – 14 паличок.

    Інструкція: «Гляньте, що зображено на цій картці? Візьміть палички й викладіть із них такий самий візерунок. Під час викладання будьте уважні. Починайте роботу».

    Завдання-головоломки

    Інструкція: «Склади 2 квадрати із 7 паличок, 2 рівні трикутники із 9 паличок.

    «Візьми 9 паличок і склади квадрат і 4 трикутники».

Дитина має уявити фігуру і здогадатися, як її складати.

    «Прибери 2 палички, щоб залишився один прямокутник».

    «Склади будиночок із 6 паличок, а потім переклади 2 палички, щоб вийшов прапо­рець».

    «Прибери 3 палички, щоб залишилося З таких самих квадрата».

    «Прибери 4 палич­ки, щоб залишилося 3 квадрата. Переклади 1 паличку і щоб будиночок був перевернутий в інший бік».

2. Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття простору

Для вдосконалення сприйняття слід вико­ристовувати корисні заняття з малювання, ліплення, конструювання, спортивні ігри та фізичні вправи.

     Вправа «З яких фігур?»

     Пригадати і назвати предмети, схожі на коло, квадрат, прямокутник трикутник.

     Вправа «Яка рука?»

    Потрібно:

  • визначити, якою рукою дівчинка три­ває прапорець;
  • в якій руці хлопчик тримає кулю;
  • на якій нозі стоїть дівчинка;
  • якою рукою хлопчик тримає ручку.

    Вправа «Що де знаходиться?»

    Потрібно назвати, що зображено в сере­дині, що в лівому верхньому кутку тощо.

    Вправа «Твій шлях»

    Потрібно розказати, як ти йдеш до крам­ниці і що де знаходиться (праворуч, ліворуч, позаду, попереду тощо).

    Вправа «Уважно слухай і намалюй»

    Дорослий називає геометричні фігури із вказівкою їхнього місця на аркуші. Діти ма­ють замалювати їх на вказаному місці згід­но з інструкцією (вгорі ліворуч трикутник, праворуч від нього квадрат, у центрі коло тощо).

    Вправа «Лабіринт»

  • Допомогти зайчику знайти дорогу.
  • Якою дорогою діти йдуть до школи?

    Вправа «Здогадайся, що зображено»

    Перед дитиною лежать картинки, на яких знайомі зображення дано не повністю. По­просити дітей подумати і сказати, що вони впізнали, кому належать ті чи інші елементи зображення.

3. Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття часу

Сприйняття часу особливо складно даєть­ся дітям із ЗПР. Тривалість, швидкість, пос­лідовність явищ усвідомлюються ними зі значними зусиллями. В іграх і вправах доб­ре закріплювати уявлення про добу (ранок, день, вечір, ніч), дні тижня, місяці, ввести у словник понять тимчасові слова-поняття: раніше, пізніше, спочатку, потім, до, після.

    Вправа «Розклади по порядку»

    Покласти таблички з відповідними слова­ми і попросити дітей розташувати їх у поряд­ку зростання часу.

    Вправа «Розв'яжи задачу»

    Василько гостював у селі тиждень і п'ять днів. Скільки всього днів він був у селі?

    Вправа «Котра година?»

    Використовуючи іграшковий годинник, попросити дітей визначити час на годинни­ку, а потім поставити стрілки за вказівками дорослого.

    Вправа «До чого відноситься?»

    Узяти картинки із зображенням пори року і картинки із зображенням таких предметів: саней, лиж, човна тощо. Дитина має назвати предмет і підкласти до картинок із відповід­ною порою року.

    Вправа «Визначити час»

    На табличках написано: ніч, ранок, день, вечір; на картках зображені ситуації, що від­повідають певній частині доби. Пропонується дитині визначити, коли відбувається дія, зображена на картках, і підкласти їх до від­повідної таблиці.

4. Ігри та вправи на вдосконалення сприйняття кольору

Для дітей із ЗПР характерна занижена колірна чутливість. Насилу засвоївши ос­новні насичені кольори (червоний, синій, жовтий, зелений), діти ще довго плутають їхні відтінки. Вони нерідко використовують колір, не відповідний забарвленню реаль­ного об'єкту (розфарбовують кішку в синій колір, огірок у червоний тощо), не розуміють, що колір може бути постійною ознакою того чи іншого предмета.

     Вправа «Добери відповідну пелюстку»

     Перед дитиною кладуть картку із зобра­женням декількох квіток (ромашка, волош­ка, мак, соняшник), у кожної з яких бракує однієї пелюстки. Вони додаються окремо. Запропонувати дитині знайти їхню квіточку з урахуванням кольору і форми.

    Вправа «Упізнай за кольором»

    Пропонуються смужки різного кольору. Потім показати контури предметів (листя, огірок, кавун, волошка, лимон тощо). Дитина має показати смужку відповідного кольору.

    Вправа «Чиї сукні висять?»

    На малюнку зображені дівчатка, в їхньому волоссі бантики різного кольору.       На мотуз­ці висять сукні того ж кольору. Діти мають сказати, кому з дівчаток належить кожна сукня.

5. Ігри та вправи на розвиток мислення та мовлення

        Пропоновані нижче ігри і вправи сприя­ють не тільки активізації розумової та мов­ної діяльності, а й розвивають такі психічні процеси, як уявлення, пам'ять, уява, емоції, воля.

Виконуючи ці завдання, дитина має знай­ти схожість і відмінності у предметах і яви­щах, порівняти їх на основі виділених ознак, зробити узагальнення, висновок.

     Гра «Розклади Фігури»

     Гра складаєть­ся із 24 карток (8x6 см) із зображенням геометричних фігур чотирьох видів, трьох кольорів (сині, червоні, зелені), великого і маленького розміру.

1-й варіант. Мовчки розкласти фігу­ри в купки: спочатку в 3 купки відповідно до форми, потім у 3 купки відповідно до ко­льору.

2-й варіант. Покласти на стіл будь-яку картку з фігурою, дитину попросити виклас­ти картку з фігурою, відмінною тільки од­нією ознакою. Наприклад: якщо маленьке червоне коло, то дитина має покласти велике червоне коло або маленький червоний квад­рат тощо.

     Вправа «Хто що любить?»

     Набір карток із тваринами. Дібрати кож­ній тварині з іншого набору карток те, що ця тварина їсть.

     Вправа «Кому що треба?»

     Попросити дитину дібрати до карток із зображеннями знайомих ситуацій картки, де намальовані предмети, яких бракує.

     Відгадай загадку

  • Знайти картинку- відгадку. Наприклад: без рук, без ніг, а ходить.
  • Або дати текст загадок і попросити намалювати відгадки.
  • Придумай загадку.
  • Показати дітям предмети:

м'яч, жабу, книгу, олівець тощо, потім попросити їх, виділивши характерні ознаки, придумати загадки.

     Назви слово, яке починається з остан­ньої літери.

     Наприклад: сова — альбом — море — єнот... тощо.

Для цієї мети дуже добре підій­де гра в міста, кольори тощо.

     Назви протилежні слова:

тонкий — ...                 гострий — ...

чистий — ...                  гучний — ...

низький —...                  здоровий — ...

     Рими

Дати дитині наочні картинки, де потрібно підібрати риму до предметів: ліс - ніс; оку­ляри - товари; хустка - пелюстка тощо.

     Склади розповідь

  • Розкласти по порядку і скласти роз­повідь (3—4 картинки за сюжетними кар­тинками).
  • Назвати, що неправильно (прості описові ситуації без складних смислових зв'язків).

 

 

 

                                                                                        


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора