Корисна інформація

Інклюзивно-ресурсний центр - вимога сьогодення

 Необхідною умовою розвитку будь-якого демократичного суспільства є забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх громадян, зокрема й для осіб з особливими потребами. У нашій державі створено чітку диференційовану систему спеціальних навчально-виховних закладів (зокрема дошкільні й середні спеціальні) для кожної з категорій дітей, які мають ті чи інші особливості психофізичного розвитку (глухих, слабочуючих, сліпих, слабозорих, з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, обмеженими розумовими можливостями, мовленнєвими вадами тощо). Поряд із тим одним із перспективних напрямків реформування системи освіти є включення цих категорій дітей у навчання в заклади загальної середньої освіти

 Упровадження інклюзивного навчання сьогодні передбачає подолання низки наявних проблем, характерних для початкового етапу розвитку будь-якого соціального процесу: подолання стереотипів щодо навчання дітей із різними порушеннями психофізичного розвитку з їхніми здоровими однолітками, створення організаційних, матеріально-технічних, кадрових, методичних умов тощо. Отже, набуває досить важливого значення необхідність розробки механізмів упровадження базової Концепції розвитку інклюзивного навчання в Україні відповідно до основних міжнародних документів.

Останніми роками в Україні активізувалися зміни щодо навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Прийнято законодавчі акти, які стосуються проблеми інтеграції таких дітей в загальноосвітній простір. На організаційному рівні законодавчо унормовано нову модель навчання дітей з особливими освітніми потребами – інклюзивну, яка дає можливість дітям повною мірою реалізувати своє право на навчання за місцем проживання, право спілкуватися з однолітками, самореалізовуватися й формуватися як особистість.

Розвиток інклюзивного підходу в сучасній освіті стикається не тільки з труднощами організації так званого безбар’єрного середовища, але й передусім з проблемами соціального характеру. Вони включають в себе поширені стереотипи і забобони на всіх рівнях організації освітнього процесу (вчителі, учні, батьки, соціум).

Значним є також брак систематичних, комплексних психолого-педагогічних знань і технологій, дидактичних посібників, навчальної літератури, спеціальних підручників. Зрозуміло, що заклад загальної середньої освіти та педагоги під час запровадження інклюзивного навчання не мають достатньої мотивації та підготовки щодо особливостей організації навчально-виховного процесу для дітей з особливими освітніми потребами.

З метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами  видано ряд нормативних документів ( Закон України «Про освіту» ( п.5 ст. 20), постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр»),  в яких органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади рекомендовано утворити інклюзивно-ресурсні центри. Інклюзивно-ресурсний центр створено в Студениківській об’єднаній територіальній громаді.

Створення та діяльність Студениківського інклюзивно-ресурсного центру сприятиме забезпеченню дітям з особливими освітніми потребами необхідних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, з урахуванням їх індивідуальних потреб, а також має стати ефективним засобом забезпечення прав таких осіб на освіту, сприяння розвитку їх особистості, поліпшення стану їх здоров'я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади.